Тема досвіду:

 

Використання інноваційних технологій на уроках математики з метою активізації пізнавальної діяльності учнів

 

 

Адреса досвіду:

 

м. Харків

вул. Соціалістична 57

Харківська гімназія №152 Харківської міської ради Харківської області

 

 

 

Праця – це одне з найчистіших і найшляхетніших джерел емоційного стану, радості діяння, творення.Думка, що  народжена,збуджена, витончена в праці, стає радісною, оптимістичною.

В.О. Сухомлинський

 

Ідея інноваційного навчання нині надзвичайно актуальна, оскільки сьогодення все наполегливіше вимагає пошуку таких форм та методів навчання, впровадження яких сприяло б активізації пізнавальної діяльності учнів, підвищувало ефективність набуття учнями нових знань, розвивало творчу активність. Активізації пізнавальної діяльності вчителі досягають різними засобами. Одні спрямовують свою увагу на ігрові методики, інші вдаються до різноманітних форм роботи в групах, парах. Але усі ці засоби належать до системи інноваційного навчання, метою якого є модифікація навчально-виховного процесу. Саме тому я, як учитель, обрала тему: «Використання інноваційних технологій на уроках математики з метою активізації пізнавальної діяльності». І ця тема не суперечить моєму кредо «Через почуття та розум - до душі і серця кожного учня».

Теоретичну базу досвіду становлять положення, що ґрунтуються на психологічній теорії творчої особистості та її розвитку (Р.Грановська, Я.Пономарьов), роботи вітчизняних та зарубіжних вчених з проблем технологізації освітнього процесу (Г.Сазоненко, В.Бондар, А.Горальський, А.Маслоу) [5]. Ідеї інтерактивного навчання (О.Пометун, Л. Пироженко) [1], [2], [3], проектної технології (К.Баханов, В.Гузєєв, І.Єрмаков, О.Пєхота), особистісно орієнтованого навчання  (О.Савченко, С.Подмазін ), спрямовані на реалізацію теми досвіду, стали частковими теоретичними положеннями.

 З цієї літератури для проведення своїх уроків я обрала наступні педагогічні технології:

• технологія «Закінч речення»;

• проблемна ситуація;

• кооперативне навчання;

• математичне лото;

• технологія «Мозковий штурм»;

• технологія «Мікрофон»;

• технологія «Асоціативний кущ»;

• технологія «Карусель»;

• технологія «Карусель»;

• технологія «Броунівський рух».

Актуальність теми  пов’язана із новітніми тенденціями в педагогіці й полягає в тому, що в сучасному світі як теоретична, так і практична педагогіка характеризується переосмисленням і зміною багатьох поглядів і підходів, відмовою від деяких застарілих традицій і стереотипів. Варто згадати і слова В.О. Сухомлинського « ... кожне вчення дитини повинно йти через самісіньке серце вчителя..»

Над проблемою «Використання інноваційних технологій на уроках математики з метою активізації пізнавальної активності учнів» я працюю вже 4 роки.

Метою моєї роботи є формування мотивації учнів до навчання, підвищення рівня знань, зацікавленість у предметі, розвиток творчих здібностей.

Ще на початку моєї педагогічної діяльності я поставила перед собою наступні завдання:

• створити оптимальні умови для підвищення рівня  пізнавальної діяльності учнів;

• створити атмосферу співробітництва, взаємодії вчителя та учня;

•  розвиток взаємоповаги під час учбових занять;

• сформувати в учнів бажання навчатись самим та допомагати освоювати необхідний матеріал своїм однокласникам.

Безумовно, у процесі роботи над цією темою я очікувала наступні результати:

• підвищення рівня пізнавальної активності учнів на усіх етапах уроку;

• уміння учнів самостійно вчитись, логічно мислити, не боятися висловлювати власні думки та їх відстоювати;

• вміння працювати в групах;

• виховати самодостатність у процесі навчання учнів.

Втілення мною на уроках математики інноваційних технологій потребує великої уваги до кожного уроку. Не може бути однакових уроків, бо в кінці кожного заняття я здобувала з учнями все нові й нові результати, які далеко не всі були прогнозовані мною на початку роботи. Адже учні зростали на очах у плані своєї навчальної діяльності.

Протягом роботи над методичною темою дійшла висновку, що найкращого результату щодо підвищення рівня пізнавальної активності учнів можна досягти використовую наступні технології.

На першому уроці з теми на етапі, коли слід згадати, повторити що таке звичайній дріб, я пропоную учням за допомогою технології «Закінч речення» по черзі згадати всі ті відомості і знання про звичайні дроби, які вони отримали в 5 класі. Це виглядає наступним чином: я говорю першу фразу «Звичайній дріб містить .....», а далі учні продовжують мене (під час відповіді ми отримуємо з ними, що звичайні дроби містять чисельник і знаменник, і відмінність їх від десяткових в тому, що вони містять  риску дробу, а не кому, що вони бувають правильні та неправильні, що з кожного неправильного дробу можна виділити цілу та дробову частину). Таким чином, без примушень загальними зусиллями цілий клас бере участь у цій формі діяльності. І вже на цьому етапі для подальшої роботи на уроці отримуємо високий рівень знань, які нам потрібні для засвоєння нової теми. Одразу поліпшується мікроклімат у класі та створюється атмосфера співробітництва. Доцільно далі підтримувати цей темп уроку та з урахуванням вікових та психологічних особливостей учнів використовувати  елементи дискусії, у процесі здобуття нових знань створювати проблемну ситуацію та   використовувати кооперативне навчання.

 Хочу відзначити, що я відступила при роботі в групах від стереотипів поділяти учнів на сильних та слабких. На мою думку, це не доцільно тут, бо навпаки здібніші учні спонукають слабших до роботи, проходить мимовільне взаємонавчання учнів. У результаті при підведенні підсумків навіть школяри з низьким рівнем знань дають відповідь майже на всі запитання. Також наприкінці уроку я практикую з учнями вправу «Папуга», яка спрямована на запам’ятовування без особливих зусиль правил. На таких уроках я часом змінюю технологію «Закінч речення» на математичне лото, яке теж дозволяє вибудувати правильний логічний ланцюжок знань.

При роботі в 7 класах виникає можливість застосовувати більш активні технології, бо діти більш дорослі та розвиненні і сприймають біль активні форми роботи.

Однією із таких технологій є "Мозковий штурм", який я застосовую під час вивчення як алгебри, так і геометрії. Розглянемо приклад використання цього методу на уроці.

 Це дуже ефективний прийом для колективного обговорення, коли відбувається пошук рішень шляхом вільного висловлювання думок усіх учасників. Як показує моя практика, шляхом технології "Мозкового штурму" всього за декілька хвилин можна визначити десятки різноманітних ідей. Я не говорю, що всі ці ідеї будуть безпомилкові, але в цьому й полягає суть технології – потрібно виявити основні питання та їх розв’язання.

Наприклад, на уроці алгебри за темою «Розв’язування задач за допомогою лінійних рівнянь» технологія «Мозковий штурм»  використовується мною на етапі вивчення нового матеріалу, але вже після наведення мною всіх необхідних знань учнів. Технологія виступає тут як підготовча вправа до найбільш важких. Я прошу учнів записати у вигляді рівності твердження, які усно їм озвучую. У цей час відбувається, так би мовити, «підтягування» необхідних знань для розв’язання задач, а саме: як позначити невідомі значення за допомогою змінних. У кінці уроку проводжу роботу в ротаційних трійках. Діяльність учнів подібна до роботи в парах. Ця технологія сприяє активному, ґрунтовному аналізу й обговоренню нового матеріалу з метою його осмислення, засвоєння, закріплення. Технологія дає змогу кілька разів змінювати трійку учнів й по черзі відправляти у кожну групу слабких учнів для здобуття ними знань.

Що стосується викладання геометрії з використанням інтерактивних технологій, то хочу приділити увагу уроку з теми «Коло. Круг». На цьому уроці  я застосовую багато різних вправ та технологій. Вони поступово доповнюють один одного на різних етапах уроку. На початку уроку для активізації опорних знань прошу дітей уявити себе вчителем та розказати учням класу, уявляючи їх глядачами за допомогою технології «Мікрофон» їм все, що вони знають з цієї теми за минулі роки навчання та навести приклади з життя. На цьому етапі учні називають багато різного матеріалу, який стосується теми уроку, та ці знання дозволяють мені легко включити визначення, яких не достає. Засвоєння нових знань не викликає в учнів питань, адже всі питання розглянуті. Після цього застосовую технологію «Асоціативний кущ», під час якого учні знову закріплюють нові поняття (наприклад, «коло, круг, центр кола, радіус, діаметр, хорда, січна, дотична,геометричне місце точок» та інші). Потім іде розв’язування вправ.  Наприкінці уроку при підбитті підсумків застосовую технологію «Закінч речення». Це остаточно закріплює набуті знання. Як домашнє завдання учні отримують завдання скласти кросворд за поняттями. Також під час проведення цього уроку з більш сильними за знаннями класами я  замінюю переліченні вище технології на інші, а саме на технологію «Карусель» , де учні створюють два кола: внутрішнє та зовнішнє. У внутрішньому колі учні сидять нерухомо, у зовнішньому учні міняються кожні 30 секунд. Їх завдання: проговорити за декілька хвилин декілька тем з метою обміну інформацією. Або технологію «Броунівський рух», учні рухаються по класу у вільному порядку з метою збору інформації для відповіді на поставлене питання.

Хочу наголосити, що всі технології дуже ефективні. Після включення їх до моєї практики з метою активізації пізнавальної активності відбулися  наступні зміни:

• підвищився рівень пізнавальної активності учнів за результатами діагностичного тестування після включення інноваційних технологій;

• зменшилась кількість учнів, які навчалися на низькому рівні, вони перейшли до середнього (на початку роботи учні низького рівня займали 16% класу, вже через декілька занять ця позначка зменшилася до 11% за результатами тестування та продовжувала зменшуватися) ;

• підвищився інтерес до занять математики;

• учні навчилися відстоювати свої думки, будувати логічний ланцюжок;

• учні навчилися працювати в малих та великих групах.

Підбиваючи підсумки роботи за 4 роки, проведення моніторингових досліджень на початку можу впевнено стверджувати, що підвищився рівень знань учнів та рівень їх пізнавальної активності, учні стали більш творчі, навчилися будувати правильні логічні ланцюжки та висловлювати свої думки.

Як казав Сенека «Вік живи – вік учись», тому я вважаю, що не слід зупинятися на досягнутому результаті, а йти далі до поставленої мети – підвищення пізнавальної активності учнів і якості знань з математики.

 

 

 

Список використаної літератури

1. Баханов К.О. Сучасна шкільна історична освіта: інноваційні аспекти : монографія / К. О. Баханов. -Донецьк: ТОВ Юго-Восток, Лтд, 2005. -384 с

2. Інтерактивні технології навчання: теорія, досвід: Методичний посібник. / Авт.-уклад. О. Пометун, Л. Пироженко. – 2007.

3. Нісімчук А. С., Падалка О. С., Шпак О. Т. Сучасні педагогічні технології. К, 2000.

4. Пометун О. І., Пироженко Л. В. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. - К.: А.С.К., 2004.

5. Перспективні педагогічні технології в шкільній освіті: Навчальний посібник / За заг. ред. С. П. Бондар. – Рівне, Редакційно-видавничий центр "Тетіс" Міжнародного університету "РЕГІ", 2003. – 200с.

6. . Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. / О. І. Пометун,  Л. В. Пироженко. – К.: Видавництво А.С.К., 2003. – 192 с.